ПРОФЕСІЙНА МОРАЛЬНІСТЬ (П.м.)

ПРОФЕСІЙНА МОРАЛЬНІСТЬ (П.м.) — загальні моральні норми й оцінки, які визначають ставлення людини до своїх професійних обов’язків, а опосередковано — до людей, з якими вона взаємодіє відповідно до свого фаху і до суспільства загалом. П.м. становить собою зріз суспільної моральності і копіює її структуру, що містить моральні вимоги, які висуває суспільство; систему моральних цінностей щодо роботи; поведінку людини у виконанні своїх професійних обов’язків, тобто свідомість, об’єктивовану у вчинках і соціальних відносинах; систему моральних оцінок людини та її професійної діяльності з боку колег. П.м. проявляється у формах суспільної свідомості, закріпленої у вигляді принципів і норм, що відображають вимоги суспільства до морального змісту певної професійної діяльності; індивідуальної свідомості, що інтеріоризує суспільні вимоги у форми особистісних норм; групової свідомості у вигляді системи корпоративних цінностей, норм і стереотипів. Центральними поняттями в П.м. виступають такі моральні категорії, як обов’язок, відповідальність, честь і гідність. Останнім часом в Україні спостерігається тенденція щодо збільшення уваги представників фармацевтичної галузі до питань П.м. У 2010 р. на VII Національному з’їзді фармацевтів було прийнято Етичний кодекс фармацевтичних працівників України (далі — Етичний кодекс), що встановлює фундаментальні принципи та норми професійної поведінки і моральної відповідальності провізорів та фармацевтів. У загальних положеннях Етичного кодексу зазначено, що основним завданням фармацевтичної діяльності є збереження життя та охорона здоров’я людини відповідно до біоетичного принципу «не нашкодь» не тільки всьому живому, а й екосистемі в цілому. Іншими прописаними в Етичному кодексі принципами П.м. фармацевтичної професії є законність, професіоналізм, компетентність, об’єктивність, чесність, партнерство, незалежність, гуманність, конфіденційність та індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Також в Етичному кодексі визначено конкретні завдання та вимоги до П.м. фармацевтичного працівника, зокрема такі, що регулюють діяльність у сфері забезпечення якості ліків, а саме: гарантування якості та безпеки застосування; запобігання помилкам при контролі їх якості та просуванні; участь у боротьбі з поширенням фальсифікованих, неякісних і незареєстрованих в Україні ліків; сумлінне виконання своїх професійних обов’язків, збереження своєї професійної незалежності; постійне підвищення рівня професійних знань, умінь та навичок; дотримання вимог національної нормативно-правової бази, міжнародних стандартів належних практик (GMP, GDP, GPP, GSP та ін.), рекомендацій ВООЗ і Міжнародної фармацевтичної федерації; професійний аналіз інформації про ліки, яку надають розробники, виробники та дистриб’ютори, а також інформування відповідних органів про виявлені небажані та загрозливі побічні дії ліків.

Етичний кодекс фармацевтичних працівників України. — Х.: Золоті сторінки, 2010; Фармацевтичні кодекси. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.pharmencyclopedia.com.ua/article/331/farmacevtichni-kodeksi.


Інші статті автора